Цвинтар Українських січових стрільців — військовий меморіальний комплекс періоду Першої світової війни, розташований у селі Лісники Бережанської міської громади Тернопільської області. Це одне з найбільших військових поховань Бережанщини, де спочивають понад триста вояків австро-угорської армії, серед яких понад сто Українських січових стрільців (УСС), які загинули під час бойових дій на горі Лисоня та інших ділянках фронту, віддавши своє життя у боротьбі за волю України.
Історія поховання
Ряди військових поховань на схилі зберігають пам’ять про події Першої світової війни та про українських стрільців, чиї долі пов’язані з Лісниками й Лисонею.
Під час Першої світової війни у приміщенні Народного дому та в окремих оселях лісничан діяли військові польові шпиталі. Українські січові стрільці, які помирали від отриманих поранень, відповідно до християнського звичаю спочатку були поховані поблизу старої сільської церкви.
У 1916 році в Лісниках було облаштовано військовий цвинтар, призначений для поховання військовослужбовців австро-угорської армії різних національностей. Тут знайшли вічний спочинок українці, австрійці, німці, поляки, чехи та представники інших народів, які загинули на фронтах Першої світової війни.
У 1920-х роках, за розпорядженням окупаційної польської влади, останки Українських січових стрільців, похованих біля сільської церкви, були перепоховані на військовому кладовищі.
Найпочесніше місце серед поховань займають могили Українських січових стрільців — перших українських добровольчих військових формувань новітньої доби, які зі зброєю в руках боролися за національне визволення та відродження української державності.
Відомі поховання
Серед численних могил особливу увагу привертають поховання, імена та історії яких вдалося зберегти й повернути до громадської пам’яті.
До наших днів збереглися відомості про окремі поховання січових стрільців. На одному з поховань встановлено пам'ятний хрест над старшиною Українських січових стрільців Іваном Каратницьким із Чернівців. Після Другої світової війни кам'яний хрест був навмисно розбитий представниками радянських каральних органів, а напис із прізвищем загиблого стрільця частково знищено. Лише після відновлення незалежності України пам'ятник було відреставровано.
Тут також похований підстаршина Чвартацький, уродженець села Лісники, який загинув під час Першої світової війни.
Відновлення меморіалу
Сучасний вигляд цвинтаря формувався поступово — завдяки багаторічній праці громади, краєзнавців, молоді та всіх, хто долучався до впорядкування поховань.
Упродовж радянського періоду військове кладовище перебувало в занедбаному стані. Лише могили Івана Каратницького та підстаршини Чвартацького були частково впорядковані, тоді як решта поховань поступово заростала травою.
Відродження цвинтаря розпочалося після відновлення незалежності України.
У 2002 році з ініціативи лісничанина й краєзнавця Олега Захарківа, за підтримки небайдужих односельців, молоді та благодійників було проведено перші масштабні роботи з упорядкування меморіалу. На місцях поховань встановили близько ста символічних дерев'яних хрестів, які 11 серпня 2002 року були урочисто освячені.
Наступний етап відновлення відбувся у 2005 році. Дерев'яні хрести замінили довговічними бетонними, пофарбованими у білий колір, а також встановили гранітну інформаційну плиту з короткою історією військового поховання.
У цей же період велися переговори з представниками Австрії в Україні та німецької громадської організації «Чорний хрест» щодо створення на території кладовища міжнародного військового меморіального комплексу. Таку ініціативу зумовило те, що поруч із похованнями Українських січових стрільців спочивають військовослужбовці різних народів колишньої Австро-Угорської монархії. Територію військового кладовища також оглядали представники організації «Чорний хрест» які ознайомилися зі станом меморіалу та перспективами його подальшого розвитку.
Сучасний стан
Білі хрести, доглянута територія та пам’ятні заходи перетворюють це місце на живий простір історичної пам’яті, а не лише на сторінку минулого.
Нині цвинтар Українських січових стрільців є одним із найважливіших місць національної пам'яті Бережанщини. Тут регулярно проводяться панахиди, меморіальні заходи, урочисті вшанування, патріотичні акції та екскурсії. Щороку за участю жителів Лісників, молодіжних патріотичних організацій, учнівської молоді, громадських активістів і волонтерів проводяться толоки з догляду за могилами, благоустрою території та впорядкування меморіалу.
Попри виконані роботи, територія військового кладовища й надалі потребує комплексного впорядкування, наукового дослідження, реставрації окремих поховань та створення повноцінного меморіального комплексу. Реалізація такого проєкту дала б змогу належно вшанувати пам'ять Українських січових стрільців і всіх воїнів, похованих тут, а також перетворити цвинтар на важливий осередок історичної пам'яті, національно-патріотичного виховання та військово-історичного туризму.
Сьогодні цвинтар Українських січових стрільців є не лише місцем вічного спочинку українських воїнів і солдатів Першої світової війни, а й символом жертовності, військової звитяги, національної пам'яті та багатовікової боротьби українського народу за свободу, незалежність і власну державність.