Чортів камінь
Чортів камінь, Чортів камінь
За селом, за Лісниками
Там шукаю щастя день при дні.
Ой, дівчинонько, не сердься,
Забери той камінь з серця,
А інакше буде по мені.
Чортів камінь — геоморфологічне утворення (скеля), геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташований у межах урочища «Монастирок», поблизу села Лісники Тернопільського району Тернопільської області, у кварталі 13, виділі 12 Бережанського лісництва Бережанського державного лісомисливського господарства. Площа — 0,1 га.
Велика скеля об'ємом понад 150 м³, складена вапняковистим пісковиком середньоміоценого віку. Розташований на схилі балки серед букового лісу; мальовнича, нагадує корабель. В давнину каменюка була значно більшою, доказом цього є відломи кам’яних брил, розкидані довкола.
Оголошений об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради № 637 від 27 грудня 1976 року. Перебуває у віданні Тернопільського обласного управління лісового господарства.
Археологи вважають, що в дохристиянські часи тут було язичницьке капище. У самому камені є видовбані ніші, які використовувалися для ритуалів жертвоприношення Богам Природи.
На нижньому рівні останця є вибите розп’яття Ісуса Христа. Вперше про нього згадується в історичних джерелах на початку 20 ст. хоча існує багато легенд та переказів стосовно появи барельєфного зображення розп’яття Ісуса Христа на каменюці.
Найбільш жорстокого знищення ур. Монастирок зазнав за період Радянського Союзу. Кінець 70-х початок 80-х років на цьому місці розпочинається будівництво зони відпочинку. Будівництво знищило первісний стан. Була спалена старенька дерев’яна церква (1980 році). Бульдозером зруйновано цвинтар. Знищено розп’яття Ісуса Христа на скелі-камені.
Заради хоча б часткового відновлення урочища Монастирок та повернення йому колишнього первісного релігійно-історичного вигляду з ініціативи депутата Бережанської міської ради Олега Захарківа та багатьох небайдужих людей та за підтримки громади села Лісники було проведено низку відновлюваних робіт.
Зокрема, 5 серпня 2003 року розпочато реставраційні роботи з відновлення розп’яття Ісуса Христа на камені-скелі. Відновлювально-реставраційні роботи на камені-скелі проводив майстр-художник Ігор Круку, а йому допомагали Олег Захарків, Андрій Гичка та Микола Гарп’юк. Після двох тижнів наполегливої роботи вдалося відновити розп’яття, а 19 серпня 2003 року під час відпусту у Монастирку барельєф розп’ятого Ісуса було освячено.
«Реставраційні роботи ми розпочали на початку серпня 2003 року і хотіли встигнути до 19 серпня, до свята Спаса його завершити та провести освячення. Вважали, що відбивши шар цементу, який було нанесено на камінь нам відкриється розп’яття, але було все складніше – барельєфне зображення Ісуса Христа було майже повністю знищено, порубано сокирою. Додалося більше роботи, яка тривала щоденно до вечора. До Спаса 2003 року ми відновили розп’яття майже на 90 відсотків» - згадує Олег Захарків.
У тому часі впорядковано занедбані Монастирські джерела та дорогу до каменя з розп’яттям. Це стало початком відновлення цього історичного та релігійного місця.
Жителі села Лісники та міста Бережани, члени церковного братства, активно долучалися до роботи, забезпечували харчуванням усіх, хто приходив працювати на святому місці. Уже впродовж березня-квітня 2008 року впорядковано прилеглу територію навколо каплички, вивезено сміття, обрізано дерева та кущі, очищено ставки.
Сьогодні хочеться подякувати за зроблені роботи майстрам, односельчанам та вихідцям с. Лісники за пожертвування на добре діло. Завдяки спільній праці вдалося відновити цю святиню і кожен з вас до цього долучився. Хай завжди вам допомагає Всевишній.
Камінь-скеля з розп’яттям є об’єктом народних легенд.
Із каменем пов'язана така легенда: «На поляні серед лісу стояла церква, яку злі чорти хотіли знищити. Побігли вони до Карпат, принесли звідтіля великий камінь якого хотіли скинути на церквицю. Сіли чорти відпочити, як тут, на краю села, на подвір'ї одного господаря, закукурікав півень. Чорти злякалися та й покинули камінь, який вгруз в землю недалеко від церкви і лежить там до сьогодні».
Кажуть, що ченці монастиря вели праведне життя й розгнівали цим місцевого чорта, який вирішив знищити їх та їхню святиню. Для цього він вирвав у Карпатах велику скелю, яку намірився скинути на монастир. Тому сферична і дві трьохпалі заглибини – це сліди чортової голови та рук. Але, коли чорт заніс камінь над монастирем, заспівали треті півні, і зникла чортяча сила. Камінь упав на нього і задавив. А життя монахів щасливо продовжувалося і далі.